Навколо діяльності компанії та впливу на екологію періодично виникають чутки, а то і відверта брехня дилетантів. Сергій Генкуленко, головний інженер компанії «Рудомайн», яка розробляє кар'єр «Південний» в центрі Кривого Рогу, розповів, як підприємство дбає про екологію і мінімізує вплив своєї діяльності на навколишнє середовище.
Міф перший: Пил, «червоні горобці» та червоні калюжі в центрі — це наслідки діяльності «Рудомайна».
— Почнемо з того, що, за офіційними даними, «внесок» «Рудомайна» в забруднення Кривого Рогу більш ніж скромний — 0,07% від загального обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферу (дані за перший квартал 2021 року).
Джерело - https://krmisto.gov.ua/ua/ecology/airpollutants.html
До речі, неможливо відокремити вплив на навколишнє середовище одного підприємства від іншого. У центральній частині міста знайти пил можна від чотирьох, як мінімум, підприємств. Як це розділити й сказати впевнено, чия це пил?
Основні джерела пилу в нашому виробництві — це рух транспорту, масові вибухи та робота обладнання.
Ефективний і простий спосіб боротьби з пилом — зрошення території, прилеглої до кар'єру. Для цього компанія закупила сучасні поливальні машини і додатково уклала договори з підрядниками для зрошення вулиць водою. Регулярно поливаються вулиці Гірничорятувальників, Севастопольська, Кременчуцька, Українська, Балхашська, Кобилянського і Дарвіна.
Крім цього, скоро додатково на підприємстві з'являться наші власні дві 20-ти кубовий поливомийні машини з гідромоніторами.
Склади готової продукції та вихідної сировини покриваються захисною тіньовою сіткою. Це нововведення, яке дуже ефективно, ми перейняли у колег в Китаї та впровадили у нас. До речі, міське управління екології, яке нещодавно спільно з активістами оглядало виробництво, високо оцінило це ноу-хау як засіб боротьби з пилом.
Міф другий: вид вибухів у кар'єрі страждають жителі довколишніх будинків.
— При проведенні масових вибухів компанія керується стандартними правилами, але з індивідуальним підходом до наших умов.
Завдяки ретельному вивченню результатів вибухів в наших геологічних умовах і стосовно до будови родовища ми оптимізували масу зарядів, діаметр свердловини, вид набійки та спосіб боротьби з пилом при масових вибухах. Використовується спеціальний реагент, який наноситься на поверхню блоку перед вибухом. Їм же заповнюються поліетиленові рукава, які під час вибуху, руйнуючись, покривають поверхню цим же реагентом поверхню блоку, що нейтралізує негативний вплив отруйних газів, абсорбує їх і не дає потрапити в атмосферу.
Ми повністю нівелювали вплив звукової та ударної хвилі. У протоколі, де зафіксовано вміст забруднюючих речовин, зазначено, що після вибуху показник по пилу — 0,23 мг / м³ при гранично допустимому 0,5 мг / м³, вміст оксиду азоту NO₂ — 0,02 мг / м³ при нормі 0,2 мг / м³ і оксиду вуглецю (II) СО 1,9 мг / м³ при нормі 5,0 мг / м³.
Сейсмічні характеристики при вибухах нижче граничних допустимих параметрів і норм. Згідно з цими замірами, наслідки наших вибухів не перевищують I - II при нормі III бали за шкалою інтенсивності сейсмічних коливань.
Міф третій: відмова від масових вибухів на користь застосування гідромолотів при розробці родовища поліпшить екологічну ситуацію. Гідромолоти — це ефективно, недорого і вигідно.
Чути голоси псевдоекологів і дилетантів, які закликають відмовитися від вибухів.
Це може бути справедливо для м'яких порід з рівномірною товщиною корисних копалин та горизонтальним заляганням.
Але специфіка залізорудних родовищ Кривого Рогу — їх крутопадаюче залягання, міцність, повторне відпрацювання масиву, що прямо належить до кар'єру «Південний» — полягає в тому, що вони роками розроблялися саме таким способом, який застосовують на всіх гірничодобувних підприємствах і застосовуємо в тому числі і ми — масові вибухи. Для того, щоб змінити технологію, необхідно повністю, заново вибудувати все родовище. Але міцність і неоднорідність геологічних умов все одно не дозволять застосовувати механічний спосіб видобутку.
Наприклад, вся логістика кар'єрів Кривбасу запроєктована для вивозу вже підірваної породи й грунту після проведення масових вибухів автомобільним і залізничним транспортом, а не конвеєрним способом. В принципі, вся інфраструктура в країні налаштована на обслуговування роками відпрацьованою технологією для гірничовидобувної залізорудної галузі.
Так, звичайно, для неміцних руд можна застосувати механічний спосіб видобутку, наприклад, комбайни. Але це суха теорія. Тому що для того, щоб в Україні почали застосовувати ці технології, повинна бути створена обслуговуюча і сервісна база.
Міцність руди на нашому родовищі неоднорідна, вона варіюється від 7 до 14 (за шкалою Протодьяконова). І якщо для показника 7 існують механічні технології, які в принципі можна застосувати, то для більш міцних руд — вже ні.
Ніяким комбайном неможливо вибирати руду вибірково. Він повинен забрати все підряд, як комбайн на пшеничному полі. А в нашому кар'єрі, який вже освоювався до нас багато років, руда залягає якраз нерівномірно, і зараз ми виробляємо повторно те, що залишилось за попереднього видобутку.
Гідромолоти з урахуванням високої міцності гірських порід є наступною після масових вибухів технологією. Але вони застосовуються в окремому випадку, наприклад, щоб розбити негабаритний шматок руди, який утворився після вибуху. На гірничо-збагачувальну фабрику повинен потрапити готовий до обробки фрагмент породи. І як раз в таких випадках ми застосовуємо гідромолоти, які у нас на виробництві є. Але, повторюся, це не системно, це окремий випадок. Образно кажучи, масове застосування гідромолотів можна порівняти з відбійними молотками, якими раніше видобували вугілля.
І, врешті-решт, давайте об'єктивно, тверезо і комплексно розглядати екологічні питання. Місто живе коштом гірничодобувної промисловості. Наш гірник витратить свою зарплату в місті, залишить гроші в кафе, в кінотеатрі, в магазині: по суті, він годує середній і малий бізнес міста, а підприємство платить податки в бюджет.
Кривий Ріг — це місто шахтарської слави, який відомий як раз тим, що всі мікрорайони міста історично розташовувалися в місцях, де найбільш зручно було починати розробку родовища залізної руди. Географія міста і назви мікрорайонів співзвучні назвам рудників.
Я тут народився, живу і продовжую жити, нікуди не збираюся їхати. Все своє життя я, як і всі жителі Кривого Рогу, стикалися з наслідками гірничорудного виробництва. Це нікуди не дінеться. Можна лише ефективно чи неефективно усувати і не допускати наслідки цього виробництва.
Компанія реагує і усуває недоліки нашого виробництва, і позитивного ефекту від раціональної розробки родовища набагато більше, ніж від негативних наслідків цієї діяльності.
